- кулитися
- Ку́литися:-- сутулячись, щулитися [51]
Толковый украинский словарь. 2014.
Толковый украинский словарь. 2014.
кулитися — люся, лишся, недок. Сутулячись, щулитися (від холоду, вітру, страху і т. ін.) … Український тлумачний словник
кулитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кулитися — кулюся, лишся, Пр. Сутулитися, зтулюватись … Словник лемківскої говірки
їжитися — 1) (підійматися вгору) стовбурчитися, настовбурчуватися (зазв. про тварин, птахів) 2) перен. бундючитися; кулитися, щулитися 3) (знічуватися), кулитися, щулитися … Словник синонімів української мови
їжитися — ї/жуся, ї/жишся, недок. 1) Підійматися вгору; стовбурчитися. 2) Підіймати сторч шерсть, пір я й т. ін.; настовбурчуватися (про тварин, птахів). 3) перен., розм. Те саме, що бундючитися. 4) Те саме, що кулитися; щулитися … Український тлумачний словник
щулитися — 1) (стискатися, намагатися стати меншим від холоду, болю, страху тощо), зіщулюватися, зіщулитися, кулитися, скулюватися, скулитися, жатися, їжитися; сутулитися, скорчуватися, скорчитися (згинаючись, горблячись) Пор. зігнутися 2) див. мружитися … Словник синонімів української мови
КУЛЬТЯПЫЙ — (беспалый). Собств. р. Образовано безаффиксным способом от кулыпяпа беспалый, безрукий , сохранившегося в диалектах и являющегося видоизменением под влиянием культя рука и нога без пальцев , диал. культепа. Культепа представляет собой производное … Этимологический словарь Ситникова